Rachel,
Sacramento, CA
Я человек веселый и счастливый. Люблю живой театр, музыку, все красивое. Вообще увлечений много вот только бы времени побольше. Очень люблю людей, говорить, слушать. Вот такой я человек. e-mail автора:ypoet@poetic.com
Прочитано 6507 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Cпасибо. Искренне, смело и красиво. Как хорошо, что в нас, в Сакраменто, есть такие поэты.
Ирина
2005-10-12 06:40:14
Стих хороший говорит о вашей нелёгкой жизни. Вот в школе и я прошла через клеймо "верующей, сектантки.. и т.д." Уже давно всё позади, а если вспоминаешь, всё было как вчера.
Только вот у Господа нашего любимчиков нет, Он всех нас любит и за всех нас страдал.
Будте благословенны!
Юля
2005-10-17 13:20:36
Спасибо!!!
меня зовут Юля, но вот никогда не знала, что на мое имя может быть прозвище Ювентус, Юка, Юкос:)))
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.